Новий "шовковий шлях" для України (20.01.2016)

Новий "шовковий шлях" для України (20.01.2016)

Міжнародні морські контейнерні перевезення

Відео по фразі міжнародні морські контейнерні перевезення

Новий "шовковий шлях" для України (20.01.2016)

Статті по фразі міжнародні морські контейнерні перевезення

Які статті можна знайти по фразі міжнародні морські контейнерні перевезення:

Морські судна класифікуються залежно від видів вантажів, що перевозяться, регулярності рейсів, форм договорів перевезення.

Найбільший інтерес представляє поділ ринку морських перевезень на трампове та лінійне судноплавство.

Трампове судноплавство. Трамповими (англ. tramp - бро­дяга) називаються судна, які здійснюють нерегулярні рейси, без чіткого розкладу, і скеровуються судновласниками туди, де з боку фрахтувальників є попит на тоннаж. Трампові судна транспортують в основному масові вантажі: деревину, руду, вугілля, зерно, нафтопро­дукти та інші вантажі, що перевозяться навалом чи наливом. Біль­шість трампових суден універсальні і можуть транспортувати і генеральні вантажі - упаковані та неупаковані товарно-штучні ван­тажі (обладнання, хімікати, апаратуру, металовироби, автомашини, трактори, вагони, сільськогосподарську техніку). Таким чином, на цих суднах під вантаж може бути надано все судно або його частина, або певні вантажні приміщення.

Договір на переведення вантажів трамповими суднами уклада­ється у вигляді чартеру (charter, charter-party). Сторонами у чартер­ному договорі є фрахтувальник (вантажовідправник чи його пред­ставник) і фрахтівник (перевізник чи його представник). Основні пункти чартерного договору такі:

• час і місце укладання чартеру;

• повне юридичне найменування сторін (преамбула чартеру);

• назва й опис судна;

• право заміни початкове вказаного терміну;

• місце повантаження та розвантаження;

• умови повантаження та розвантаження, у т.ч. умови оплати деме­реджу (demurrage) - грошового відшкодування, яке сплачує фрахту­вальник судновласнику за простій судна під завантажувальними роботами понад встановлений у чартері термін, і диспачу (dis­patch) - відшкодування, яке виплачується судновласником фрахту­вальникові за дострокове завершення вантажних робіт і звільнення судна;

• порядок оплати фрахту;

• термін подачі судна, у т.ч. канцелинг (cancelling) - кінцевий строк подачі судна під завантаження, при недотриманні якого фрахтуваль­ник має право розірвати чартер;

• інші умови (льодове застереження, застереження за обставин непоборної сили тощо).

Багатовікова практика торгового мореплавання привела до ство­рення типових договорів перевезення, які називаються проформами чартерів. На основі проформ чартерів, що розробляються або перевіз­никами, або спеціалізованими організаціями, укладаються чартери на перевезення конкретних вантажів у певних напрямках. У торго­вому мореплаванні застосовують такі види фрахтування судна;

• фрахтування на один рейс (single voyage chartering), за яким суд­новласник одним рейсом перевозить вантаж з одного чи кількох портів відправлення в один чи кілька портів призначення;

• фрахтування на послідовні рейси (cosecutive voyages chartering) використовується під час перевезень великої кількості однорідного вантажу в одному і тому ж напрямку кількома послідовними рейса­ми;

• фрахтування за генеральним контрактом (general contract char­tering), за яким судновласник зобов'язується протягом конкретного періоду часу перевезти певну кількість товару;

• фрахтування на умовах тайм-чартеру (time charter) - це договір про оренду судна, коли все судно чи його частина надаються на конкретний час у розпорядження фрахтувальника для перевезення вантажів у будь-яких напрямках. Судновласник зобов'язаний тільки утримувати судно у справному стані й оплачувати утримання екіпа­жу. Фрахтувальник бере на себе всі інші витрати (паливо, портові збори) і сплачує орендну плату судновласнику;

• фрахтування на умовах димайз-чартеру (demise charter) - це до­говір про оренду судна, коли судновласник передає його фрахтуваль­нику на визначений термін разом із командою, члени якої стають службовцями наймача, котрий бере на себе усі витрати на судно, у т.ч. зарплату екіпажу й орендну плату судновласнику;

• фрахтування на умовах бербоут-чартеру (bareboat charter) - це найм судна без екіпажу; фрахтувальник несе усі витрати щодо його використання і виплачує орендну плату судновласнику. Цей вид фрахтування суден широко застосовується під час придбання суден у розстрочку. У такому разі договір оренди є також договором купівлі-продажу. Після завершення розрахунків фрахтувальник стає власником судна.

Грошова сума, що виплачується фрахтувальником фрахтівникові за перевезення вантажу трамповим судном, визначається розміром фрахтової ставки. Фрахтові ставки складаються залежно від ринко­вої кон'юнктури та встановлюються безпосередньо судновласником. Загальне уявлення про середній рівень фрахтових ставок можна отримати з таких англомовних видань, як «Lioyd's List», «Lloyd's Shipping Economist»,«International Transport Journal».

Лінійне судноплавство - форма транспортних послуг, яка забезпечує регулярні перевезення між встановленими портами гене­ральних вантажів за заздалегідь оголошеним розкладом. Сполучен­ня регулярними лініями підтримуються одним чи кількома судно­плавними компаніями.

Розрізняють три типи ліній:

• односторонні, які обслуговуються одним судновласником;

• спільні, які обслуговуються кількома транспортними компаніями на основі угод між ними чи міжурядових угод;

• конференціальні, організовані для перевезення вантажів на океансь­ких напрямках на основі угод конференцій судновласницьких компа­ній.

У 1974 р. у межах ООН був розроблений Кодекс поведінки лінійних конференцій. За ним, конференцією визнається група, що складаєть

Source: http://studopedia.com.ua/1_47910_morski-perevezennya.html



Трубопровідний транспорт.

Повітряний транспорт.

Залізничний транспорт.

Контейнерні перевезення.

Морські перевезення.

Тема: Характеристика основних видів транспорту та транспортних перевезень, що використовуються в ЗЕД

Контрольні запитання

1.Назвіть види обов’язкового страхування при виконанні міжнародних перевезень.

2.Що таке страховий випадок?

3.Яка установа здійснює контроль за наявністю діючих договорів обов’язкового страхування?

4.У чому полягає основне завдання системи страхування «Зелена карта»?

5.Які особи підлягають страхуванню від нещасних випадків на транспорті?

5. Автомобільний транспорт.

Основний обсяг вантажообігу світової зовнішньої торгівлі припадає на міжнародні морські перевезення — майже 60 %. Основну частину міжнародних морських вантажопотоків складають масові наливні й навальні вантажі — сира нафта, нафтопродукти, залізна руда, кам'яне вугілля, зерно тощо. З інших виділяються генеральні вантажі, тобто готова промислова продукція, напівфабрикати, продукти харчування. До транспортних засобів морського флоту відносять судна для перевезення генеральних вантажів, контейнеровози, ліхтеровози, ролкери, пороми, танкери.

Судна для перевезення генеральних вантажів (в ящиках, мішках, коробках та іншій упаковці) поки що є основним типом суден для перевезення вантажів між невеликими портами в усьому світі. Вантажі розміщуються в трюмах та на палубі.

Контейнеровози обладнані трюмами, що допускають перевезення стандартних контейнерів ІСО 3, 6, 9, 12 м. Типове судно вантажопідйомністю 60 тис. т може транспортувати 2000 шестиметрових контейнерів. Частину з них можна перевозити на палубі, а також у режимі рефрижераторів. Контейнеровоз може перевезти протягом року вантажів у 7 разів більше, ніж судно звичайного типу однакової вантажопідйомності.

Ліхтеровози - це система, яка включає велике судно-плав-базу, що перевозить декілька десятків малих суден, які можуть входити в гирла річок за рахунок осадки (не більш 4 м), підходити до будь-яких мілководних причалів. Як правило, малі судна є несамохідними баржами з вантажопідйомністю від 200 до 1000 т. Плавбаза обладнана потужним підйомником, за допомогою якого вона піднімає або опускає завантажені баржі з палуби до рівня води. Найбільші ліхтеровози здатні перевозити до 246 барж, що містять по 832 т вантажу. Плавбаза ніколи не входить у порт, а перебуває на рейді поза портовими спорудами.

Судна ролкерного типу дають можливість автомобілям або іншій самохідній техніці в'їжджати через аппарель - частину борту, що опускається до рівня причалу. Ролкери є зручною формою взаємодії різних видів транспорту, за якої автомобілі не розвантажуються і перевантаження вантажів не потрібне, ролкери особливо активно використовуються при перевезенні нових легкових автомобілів.

Поромна переправа дає змогу також без перевантаження транспортувати до 100 вагонів одночасно або відповідну кількість легкових чи вантажних автомобілів.

Танкери використовуються для перевезення сирої нафти та інших наливних вантажів. Найбільші труднощі завдає портам обробка великотоннажних танкерів і супертанкерів. Для них необхідне спорудження спеціальних портів із глибоководними підходами, а також терміналів із великими місткостями для перекачування вантажу.

У міжнародному судноплавстві розрізняють дві форми організації руху суден: регулярне, у вигляді лінійного судноплавства, і нерегулярне, у вигляді трампового судноплавства. Лінійне судноплавство — це регулярні перевезення за оголошеним розкладом між завчасно визначеними портами. Вантажний потік лінійного судноплавства складають, в основному, генеральні (тарно-поштучні) вантажі. На лінійних суднах перевозять невеликі партії вантажів, в основному це готові вироби і напівфабрикати.

Морське сполучення між певними портами називається лінією. Розрізняють такі типи ліній:

односторонні характеризуються тим, що на них працюють судна тільки одної країни чи одної судноплавної компанії;

двосторонні, на яких працюють судна двох країн (за узгодженням) або двох судноплавних підприємств;

конференціальні, на яких працюють судна двох чи більше компаній з однієї чи різних країн.

У 1974 р. у рамках ООН був розроблений Кодекс поведінки лінійних конференцій. За цим Кодексом конференцією визнається група, що складається з двох і більше перевізників, які надають послуги з міжнародних лінійних перевезень вантажів на певному напрямку і мають домовленість про загальні тарифні ставки, права та обов'язки членів конференції та інші умови. Усі члени лінійної конференції користуються єдиними тарифами. Ставки у тарифах встановлюються за одиницю маси чи об'єму вантажу. Під час розрахунку фрахту лінійний перевізник має право вибору щодо використання масової чи об'ємної ставки тарифу, виходячи з принципу найбільшого фрахту для судна. На практиці це означає, що перевізник при калькуляції провізної ціни встановлює питомий завантажувальний об'єм (об'єм вантажу ділиться на масу). Якщо питомий завантажувальний об'єм більший за одиницю, то до такого вантажу застосовується ставка за одиницю об'єму, якщо менший — плата стягується за одиницю маси. У разі перевезення дорогих вантажів перевізник може стягувати плату за фрахт, що обчислюється як відсоток від декларованої вартості вантажу (звичайно 3—5%).

До переваг лінійного судноплавства належать: регулярність, дотримання розкладу руху, порівняно стабільні ціни, експлуатація спеціалізованого тоннажу, наявність широкої мережі агентів. Однак воно потребує значних витрат і тому тарифи лінійних перевізників вищі, ніж фрахтові ставки при трампових перевезеннях.

Лінійні судна перевозять переважно дрібні партії вантажів від великої кількості відправників до великої кількості одержувачів. Тому лінійні компанії приймають вантажі для перевезення задовго до підходу судна. Вони зберігають їх на своїх складах, організовують і оплачують завантаження та розвантаження. Вартість цих послуг включається в оплату за транспортування.

Залежно від режиму лінії діляться на термінові, у розкладах яких указуються точні дати приходу і відходу суден по кожному порту, і регулярні. У розкладах руху суден регулярних ліній зазначаються тільки періоди заходів і відходів суден: один раз у тиждень, декаду, місяць.

Головним документом у морських перевезеннях є коносамент. Коносамент — це документ, що видається перевізником, і засвідчує прийняття вантажу до перевезення із зобов'язанням доставити його в порт призначення та видати його законному одержувачу.

Коносамент виконує три основні функції:

· є договором морського перевезення в лінійному судноплавстві;

· виконує функцію розписки перевізника про приймання вантажу;

· є товаросупровідним документом.

Перша функція коносамента полягає в тому, що він є єдиним доказом наявності договору морського перевезення між вантажовідправником і судновласником. Цю функцію коносамент виконує під час перевезень товарів на суднах регулярних ліній або поставки вантажів окремими партіями, недостатніми за своїми розмірами для використання всього судна чи його частини. Під час перевезень трамповими суднами коносамент виконує тільки дві останні функції — слугує розпискою про отримання вантажу та товаророзпорядчим документом.

Друга функція коносамента надає право власникові оригіналу розпоряджатися вантажем, що робить його товаророзпорядчим документом. Це означає, що тільки особа, вказана у коносаменті, чи власник коносамента на пред'явника, може вимагати від судновласника видачі товару, зазначеного у коносаменті, і розпоряджатися цим товаром. Щоб продати товар, який перебуває в дорозі і представлений коносаментом, товаророзпоряднику достатньо продати або передати свої права за коносаментом.

Виконуючи третю функцію, коносамент є розпискою судновласника чи його уповноваженого, яка засвідчує, що певні товари у вказаній кількості і в певному стані завантажені на судно для перевезення до обумовленого місця призначення або що товари прийняті під охорону судновласника з метою перевезення. На коносаменті обов'язково має бути вказівка судноплавної компанії "вантаж на борту", "вантаж завантажений" чи "вантаж прийнятий до завантаження".

У коносаменті містяться відомості про назву судна, його власника, тоннаж судна, найменування портів завантаження та розвантаження, суму фрахту з вказівкою, де проводиться оплата фрахту - в порту завантаження чи в порту призначення, кількість виданих екземплярів коносамента. Він підписується капітаном судна чи судновим агентом. На звороті лінійного коносамента зазвичай друкуються умови договору перевезення. Повний комплект коносаментів складають три копії і три оригінали. Один оригінал пред'являють до оплати у банк, інші видаються перевізнику, відправникові й одержувачу, як і копії, які відсилають також і в порт відправлення, порт призначення і на митницю.

До коносамента додають:

маніфест, що містить опис коносаментів партій вантажів для організації розвантаження;

завантажувальний ордер, який видає відправник капітанові;

штурманська розписка, на основі якої виписується коносамент;

акт-повідомлення, що є підставою для пред'явлення претензій у разі, якщо вантаж зазнав пошкоджень під час перевезення.

Відповідно до зазначеної в коносаменті особи, яка має право одержати вантаж, вони поділяються на іменні, ордерні і на пред'явника. За іменним коносаментом вантаж одержує особа, на чиє ім'я цей документ виписаний. Ордерний коносамент видається за "наказом відправника", "наказом одержувача" (його передача можлива за передавальним написом першого і другого). Коносамент на пред'явника передається простим врученням. Коносамент укладається в декількох екземплярах, про кількість яких робиться помітка на кожному з них. Після видачі вантажу за одним з екземплярів інші втрачають силу.

Залежно від видачі коносамента на завантажений на судно вантаж або зданий на склад для відвантаження коносаменти бувають бортові й коносаменти на вантаж, прийнятий до перевезення. Наскрізний коносамент - це документ, на підставі якого вантажі транспортуються з порту навантаження в пункт призначення двома або більше судноплавними лініями, що взаємодіють відповідно до угоди. Таким документом може оформлятись перевезення й іншими видами транспорту. Коносамент, який не містить будь-яких застережень перевізника, що ставлять під сумнів кількість прийнятого до перевезення вантажу або вказують на дефекти щодо втрати якості товару і упаковки, називається чистим коносаментом.

Щоб забрати вантаж із кінцевого пункту призначення, а також для індосування коносамента, потрібен тільки один оригінал коносамента. Якщо індосовано один із оригіналів коносамента, то решта оригіналів втрачають юридичну силу.

У тому разі, коли вантажоодержувач продає не всю партію товару за коносаментом, а тільки її частину, або коли партія товару продається одночасно кільком покупцям, він може розділити коносамент на кілька частин і кожному покупцеві виписати частковий коносамент, чи делівері, — ордер, за яким кожен клієнт може отримати відповідну частку вантажу.

Трамповими називаються судна, які здійснюють нерегулярні рейси, без чіткого розкладу, і направляються судновласниками туди, де з боку фрахтувальників є попит на тоннаж. Трампові судна транспортують в основному масові вантажі: деревину, руду, вугілля, зерно, нафтопродукти та інші вантажі, що перевозяться навалом чи наливом. Більшість трампових суден універсальні і можуть транспортувати і генеральні вантажі — упаковані та неупаковані тарно-штучні вантажі (обладнання, хімікати, апаратуру, металовироби, автомашини, трактори, вагони, сільськогосподарську техніку). Таким чином, на цих суднах під вантаж може бути надано все судно або його частина, або певні вантажні приміщення. Договір на перевезення вантажів трамповими суднами укладається у вигляді чартеру.

Сторонами у чартерному договорі є фрахтувальник (вантажовідправник чи його представник) і фрахтівник (перевізник чи його представник).

Основні пункти чартерного договору такі:

час і місце укладання чартеру;

повне юридичне найменування сторін (преамбула чартеру);

назва й опис судна;

право заміни вказаного спочатку терміну;

місце завантаження та розвантаження;

умови завантаження та розвантаження, у т. ч. умови оплати демереджу - грошового відшкодування, яке сплачує фрахтувальник судновласнику за простій судна під завантажувальними роботами понад встановлений у чартері термін, і диспа

Source: http://studopedia.su/8_64841_morski-perevezennya.html



www.ukrterminal.kiev.ua